Кафедра опалення, вентиляції,та охорони повітряного басейну
Курсова робота з дисципліни:
Теплогазопостачання та вентиляції
Тема:
Опалення та вентиляція цивільного будинку
Виконав:
студент гр. ПСК-341
Копец І.М.
Перевірив:
Спінов В.В.
Одесса 2009
Вихідні данні
Номер завдання - 51
Місто з режимом експлуатації конструкцій приміщень - Хабаровськ , Б
Розрахункова температура повітря в місті - = -34, ,
Тривалість опалювального періоду - n =205
Швидкість повітря - w = 5,9 м/с
Додаткові вихідні данні
Джерелом теплопостачання проектного будинку приймається міська теплова мережа з параметрами теплоносія Тг = 150 оС (в подаючій магістралі) і tо = 70 оС (в зворотній магістралі).
Всі проектні будинки трьохповерхові з неопалювальним підвалом, висота поверху - 3м, підлоги східних клітин на ґрунті.
По останній цифрі залікової книжки вибираю план типового поверху - дитячий садок. Орієнтація фасадів будинку вказана в плані.
Система опалення проектується з нижньою розводкою.
Розміри вікон - 1,8?1,5, вхідних дверей східних клітин 2,1?1,8.
Коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни Кст.= 0,43 Вт/м2 оС
1.2 Визначення тепловитрат приміщеннями запроектованої будівлі
Необхідно визначити тепловитрати кутових і середніх приміщень проектованої будівлі по одному на кожному поверсі і тепловитрати однієї з сходових кліток.
В тепловитрати кожної з кімнат включаються і тепловитрати через огороджувальні конструкції, різниця температур перевищує 3оС.
Для приміщень першого поверху - це зовнішні стіни і двері, вікна, підлога. Другий поверх - теж, крім підлоги, третій - додаткові втрати через покриття .
Тепловитрати обчислюють з точністю до 10 Вт по формулі:
де
А - розрахункова площа огороджуючої конструкції, м2;
К - коефіцієнт теплопередачі конструкції, Вт/(м2 оС);
- температура повітря в приміщенні, оС;
- температура холодної п'ятиденки, оС;
- коефіцієнт врахування конструкції в просторі;
- додаткові тепловитрати в долях від основних.
Додаткові втрати тепла, приймаються слідуючими:
- при розрахунковій швидкості повітря до 5 м/с =0,05
- при швидкості повітря більш ніж 5 м/с .
Витрата тепла повинна враховувати витрати на підігрів зовнішнього інфільтрованого повітря, що поступає в будову через щілини в вікнах внаслідок різниці тисків усередині приміщення та ззовні.
В приміщенні житлових та громадських будинків витрати тепла на підігрів повітря інфільтрації Qu, Вт, знаходять за формулою:
Qu=0,337?A?h?
де А - площа пола кімнати, м3;
h - висота кімнати, м. Якщо в кімнаті немає ні вікон, ні зовнішніх дверей, тоді Qu =0. Для зручності розрахунків результати обчислень зводять у таблицю1.1. До таблиці заносимо розрахунки тепловитрат для кутової і середньої кімнати трьох поверхів.
1.3Визначення тепловтрат приміщеннями і будівлею в цілому
По питомих втратах тепла, визначених для кутових і середніх приміщень кожного поверху, Вт/м легко обчислити тепловтрати будь-яким приміщенням кожного поверху. Для цього треба визначити периметр зовнішніх стін і компоненти його на питому втрату одним погонним метром стіни відповідного приміщення. Результати обчислення зручно оформити в табличній формі. Для правильного розміщення опалювальних приладів доцільно попередньо визначити орієнтовану кількість секцій чавунних радіаторів, як зазначено в графі 5 таблиці 1.2.
Таблиця 1.2. Тепловтрати приміщеннями і будовою в цілому
№ приміщення
?l,м
, Вт/м
Q,Вт
N=Q/178
101
12
1165
13970
79
102
3,6
489
1760
10
103
3
489
1467
9
104
4
489
1956
11
105
4
489
1956
11
106
3
489
1467
9
107
3,6
489
1760
10
108
12
1165
13970
79
109
12
1165
13970
79
110
2,8
489
1369
8
111
3,8
489
1858
11
112
3,8
489
1858
11
113
3,2
489
1564
9
114
3,2
489
1564
9
115
3,8
489
1858
11
116
3,8
489
1858
11
117
2,8
489
1369
8
118
12
1165
13970
79
201
12
208
2490
14
202
3,6
150
540
3
203
3
150
450
3
204
4
150
600
4
205
4
150
600
4
206
3
150
450
3
207
3,6
150
540
3
208
12
208
2490
14
209
12
208
2490
14
210
2,8
150
420
3
211
3,8
150
570
4
212
3,8
150
570
4
213
3,2
150
480
3
214
3,2
150
480
3
215
3,8
150
570
4
216
3,8
150
570
4
217
2,8
150
420
3
218
12
208
2490
14
301
12
261
3130
18
302
3,6
189
680
4
303
3
189
567
4
304
4
189
756
5
305
4
189
756
5
306
3
189
567
4
307
3,6
189
680
4
308
12
261
3130
18
309
12
261
3130
18
310
2,8
189
529
3
311
3,8
189
718
4
312
3,8
189
718
4
313
3,2
189
605
4
314
3,2
189
605
4
315
3,8
189
718
4
316
3,8
189
718
4
317
2,8
189
529
3
318
12
261
3130
18
Сума тепловтрат усіма приміщеннями ?Q = 118430Вт.
1.4 Конструювання та вибір обладнання теплового пункту
Так як параметри теплоносія теплової мережі не відповідають допустимим для житлових і адміністративних будівель, а тиск на вході достатній для роботи елеватора, система опалення підключається до тепломережі по залежній схемі, через елеваторний вузол. Теплова потужність QC, Вт, яку повинен забезпечити елеватор, визначається як:
де - коефіцієнт для опалювальних приладів М140
коефіцієнт, що враховує додаткові втрати тепла трубами через зовнішні огородження,
- тепловтрати будови, Вт.
Витрати води. що проходять через горловину G, т/ч, обчислюються по залежності:
де и - температура води відповідно в подаючій та зворотній магістралях системи опалення (знаходиться в залежності від призначення будівлі), оС.
Перепад тисків після елеватора, кПа
де - перепад тисків до елеватора (по завданню);
- коефіцієнт змішення води в елеваторі;
Тг - температура води в тепломережі:
для лікарень, ясел, дитсадків оС, оС.
Діаметр горловини елеватора, м обчислюється як:
По обчисленому діаметру горловини з таблиці підбирають найближчий менший діаметр горловини стандартного елеватора і його номер, згідно таблиці 1.3. вибираємо елеватор ВТІ МосЕнерго N2.
Діаметр сопла елеватора dC, м , знаходять по формулі:
2. Вентиляція
2.1 Визначення повітрообмінів та розмірів вентиляційних каналів
Витрати повітря L, м3/ч., що виводиться з кожній із шести розрахункових приміщень (по 2 на кожному поверсі)шляхом природної втяжної системи, розраховують по наступній залежності:
де - об'єм обчислювального приміщення, м3;
- кратність повітрообміну за годину, для гуртової кімнати (Д.6).
де - об'єм обчислювального приміщення, м3;
- кратність повітрообміну за годину, для процедурної (Д.6).
Необхідна площа перерізу каналів Fk , м2визаначається по формулі:
де - рекомендована швидкість повітря в вентиляційному каналі, м/с., приймається 0,5 - 1,0 м/с в залежності від поверху (1 пов. - 0,6; 2 пов. - 0,7; 3 пов. - 0,8 м/с).
В залежності від товщини стін,їх матеріалу та розташування задаються стандартними розмірами каналів. Кількість каналів n, шт., для кожного приміщення визначається з подальшим округленням даних по формулі:
де - площа перерізу стандартного каналу, м2.
Живий переріз вентиляційних решіток кожного каналу обчислюють наступним чином:
де - рекомендована швидкість, м/с, повітря біля входу в жалюзійну решітку, (Д.13).
де - витрати повітря через вертикальний канал, м3/ч.
В кожному обчислювальному приміщенні на плані будови наносяться витяжні канали, а на горищі, або на плані другого поверху пунктиром показують горизонтальні короби і вентиляційну шахту системи природної витяжної вентиляції обчислювальних приміщень. Розрахунок повітрообміну заносять в таблицю 2.1.
Таблиця 2.1 - Розрахунок повітрообміну в приміщенні
№ кімнати,
призначення
Об'єм приміщення
м3
Кількість повітрообміну,
К
Витрати повітря L, м3/час
Сумарна площа каналу
м2
Розмір стандартного каналу,
а
Число каналів
,
шт.
Швидкість,
м/с
101
гуртова
90,312
1
90,312
0,042
1
0,66
102
процедурна
20
5
100
0,046
1
0,75
201
гуртова
90,312
1
90,312
0,036
1
0,66
202
процедурна
20
5
100
0,04
1
0,75
301
гуртова
90,312
1
90,312
0,031
1
0,66
302
процедурна
20
5
100
0,035
1
0,75
Вимоги до техніки безпеки по газопостачанню житлового будинку
При виконанні роботи слід користуватись нормативами [13-15]. газопровід вводять в житлові і громадські будинки через нежитлові помешкання (сходові клітки, коридори, чи в помешканнях де є газові прибори). Не дозволяється ввід газопроводу в підвали, ліфти, вентиляційні камери. Замикаюча арматура газопроводу розміщується на сходових клітках, в тамбурах, коридорах. Розводящі труби газопроводів прокладають по верху стін першого поверху. Газові стояки прокладають в кухнях, на сходових клітках чи коридорах. Їх не можна прокладати в житлових кімнатах, ванних та санвузлах. Якщо від одного вводу в житловий будинок газ подають до кількох стояків, то на кожному з них ставиться кран чи засув.
В будинках до п'яти поверхів вимикаючі пристрої на стояках не встановлюють. Перед кожним газовим приладом встановлюють кран. Труби з'єднуються на зварюванні. В місцях перетину з фундаментами, перекриттями, сходовими площадками, стінами, а також у входу та виходу з-під землі газопровід замикають в стальні футляри. Відстань між відкрито прокладеними електропроводами та стінкою газопроводу повинна бути не менш, ніж 0,1м.
Установку газових плит в житлових будинках треба передбачити в приміщеннях кухонь висотою не менш, ніж 2,2 м, які мають вікна з кватирками. При цьому внутрішній об'єм приміщення повинен бути не менш ніж 8 м3 - для газових плит з двома пальниками; 12 м3 - для плит з трьома та 15 м3 - для плит з чотирма пальниками.